Сказ – гостра особливо небезпечна вірусна інфекційна хвороба, що, без проведення щеплення, призводить до смерті. Джерелом інфекції є теплокровні тварини, які заражаються від інших тварин. Вірус сказу вражає тварину – вона втрачає природні інстинкти, стає агресивною й нападає на тварин і людей.

Інфікування вірусом відбувається під час контакту з хворою твариною при ослизненні шкіри людини або укусах. Через пошкоджену шкіру вірус потрапляє в кров людини, потім – у нервові сплетіння, накопичується та вражає центральну нервову систему. Розвиток інфекційного процесу відбувається в залежності від місця укусу. Інкубаційний період може тривати від 1 місяця до 1 року.

Варто пам'ятати, що для попередження захворювань на сказ необхідно:

·         у разі нанесення покусів (або ослинення шкіри) твариною - необхідно ретельно промити рану під проточною водою з милом, бажано господарчим, краї рани обробити 5 % настоянкою йоду. Коли кровотеча незначна, то не потрібно її зупиняти, оскільки разом з кров'ю з рани виділяється і вірус сказу;

·         якомога раніше звернутися до лікаря-рабіолога для обов'язкової консультації, кваліфікованої обробки рани та при необхідності призначення курсу антирабічних щеплень, адже щеплення проти сказу ефективні тільки в тому випадку, якщо їх розпочинають не пізніше 14-го дня від моменту укусу. Травмпункти працюють цілодобово, а також у вихідні і святкові дні;

·         призначений курс антирабічних щеплень необхідно закінчити повністю і не допускати його переривання;

·         за твариною, яка покусала людину, необхідно встановити 10-ти денний ветеринарний нагляд, для цього треба звернутися в установу ветеринарної медицини за місцем проживання;

·         при зустрічі із тваринами, які можуть нанести укуси, не провокуйте їх, намагайтесь уникати таких «зустрічей» та постійно пояснюйте дітям про небезпеку контактів з такими тваринами (винуватцями непоправної біди можуть бути і єнот, бобер, борсук, ласка і т.д.);

·         якщо дика тварина зайшла в населений пункт і не боїться людей, вона, як правило, скажена;

·         необхідно дотримуватися правил утримання домашніх тварин і у встановлені терміни проводити їм планові щеплення проти сказу.

Нагадуємо, що сказ – це захворювання, що перебігає з тяжкими ураженнями нервової системи, вилікувати його неможливо і завершується летально. Попередити захворювання на сказ можливо лише завдяки імунізації.

Будьмо відповідальними! Вакцинуймо наших домашніх улюбленців!

 

 

 

 

 

  

 

Гайсинське районне управління Головного управління

Держпродспоживслужби у Вінницькій області 

 

Поради батькам:

як відправити дитину до оздоровчого табору

 

  

 У період оздоровчої кампанії власниками та персоналом дитячих закладів оздоровлення та відпочинку вживаються заходи щодо створення умов для безпечного, змістовного відпочинку дітей. Однак, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя великою мірою залежить від того, як дитина буде підготовлена до поїздки.

   Батькам, які відправляють дітей на відпочинок корисно знати:

     Висновок про можливість перебування дитини у дитячому закладі оздоровлення/відпочинку надає сімейний лікар, до якого необхідно звернутись для проходження медичного огляду та отримання медичної довідки на школяра, що від'їздить до дитячого оздоровчого табору.    
     Протипоказаннями до направлення дитини у заклад оздоровлення/відпочинку є інфекційне захворювання, контакт з інфекційними хворими; наявність соматичної патології, у зв'язку з якою дитина не може відвідувати організований колектив, та загострення хронічних неінфекційних захворювань.
      У медичній довідці мають бути зазначені дані про результати огляду дитини на педикульоз та коросту, стан здоров'я, щеплення, наявність хронічної патології, групу з фізичної культури, режим оздоровлення, тощо.
    У разі відхилень у стані здоров'я дитини батькам необхідно повідомити про це лікаря закладу оздоровлення/відпочинку та вихователів.

      Не раніше ніж за три дні до початку оздоровчої зміни необхідно отримати у лікувально-профілактичному закладі довідку про   епідеміологічне оточення (відсутність контакту з інфекційними хворими за місцем проживання та місцем навчання).
    Необхідно забезпечити дітей засобами особистої гігієни, теплим одягом на випадок зниження температури повітря, легким закритим одягом для вечірніх прогулянок, подорожей, походів у ліс, зручним взуттям (бажано декілька пар), головним убором.
     Лікарських засобів дитині у заклад оздоровлення/відпочинку давати не потрібно. Кожний заклад забезпечений необхідними медикаментами та медичним обладнанням, організована цілодобова робота кваліфікованого медичного персоналу, у т.ч. лікаря.
     Не слід давати дитині харчові продукти. У таборі дбають про забезпечення дітей повноцінним різноманітним харчуванням. Натомість продукти, що зберігаються з порушеннями норм, можуть стати причиною харчового отруєння.

      Відправляючи дитину до закладу оздоровлення/відпочинку, батькам необхідно провести роз'яснювальну роботу з питань обов'язкового дотримання режиму дня. виконання вимог вихователів та медичного персоналу, заборонити самовільно виходити за територію закладу, купатись у водоймищах або басейні і обов'язково за будь-якої надзвичайної ситуації, при виникненні проблем у стані здоров'я повідомляти вихователів та медичний персонал. Також, пояснити необхідність виконання правил особистої гігієни, обережність при прогулянках у лісі (в одязі, який захищає від нападу кліщів, комарів та інших комах). У разі укусів комахами також звернутись до вихователів чи медичного працівника.
                              

                              Приємного відпочинку Вашим дітям!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Як навчити дитину поважати та любити тварин       

Поради батькам про те, як навчити малюків безпечного та дбайливого ставлення до тварин

  

Трирічна дитина тягне собаку за хвіст, бігає за голубами й не дозволяє, щоб їхня зграя спокійно поїла висипане зерно. Є й інші ситуації: насильницьке купання кота або топтання дощового черв'яка, який випадково опинився на шляху дитини. Це що – неприязнь до тварин? Звідки вона взялась у дитини?

Деякі люди навіть починають подумувати про те, чи не народжені діти для того, щоб знущатись над тваринами. Ні, це зовсім не так. Тварини для дітей це такий самий об'єкт дослідження та спостереження, як, наприклад, їхні іграшки. Малюки щиро не розуміють, що завдають тварині шкоду. На жаль, діти не мають уродженої поваги до тварин. Цієї цінної навички необхідно вчитись.

Але батьки не повинні ігнорувати й нехтувати поганим поводженням із тваринами лише тому, що дитина робить це неусвідомлено. Відсутність батьківської реакції призведе до негативних наслідків як для дитини, так і для тварини. Щоб така ситуація не виникла, необхідно вже в самому ранньому віці вчити малюка доброзичливого ставлення до тварин. Як же переконати дитину поважати тварин?

Спостереження за тваринами

Із твердістю, рішуче й у той же час терпляче намагайтесь боротися з типовими дитячими спробами знищення живих істот. Забороняйте топтати чи палити мурах або відривати крила метеликам. Завжди, як тільки з'являється можливість, разом спостерігайте за красотою польоту метелика, працьовитістю мурах або за білочками. Розповідайте дитині про життя та значення тварин для навколишнього середовища. Зверніть увагу малюка на той факт, що світ без метеликів, пташок, кошенят або собачок не був би таким прекрасним.
Читайте дитині книжки про життя тварин. Разом розглядайте барвисті ілюстрації. Спочатку показуйте картинки, на яких зображені домашні тварини або ті, яких розводять у сільській місцевості, а потім уже більш екзотичні.

Заборона дратувати тварин

Поясніть дитині, що дратувати тварину, наприклад, махати кісткою перед собачої мордою, – це шкідливо й головне, дуже небезпечно! Також дитина повинна дізнатись від вас про те, що забороняється відбирати у тварини улюблену іграшку чи переривати її сон. Розкажіть дитині про те, що тварина, як і людина, не любить, коли їй заважають, і іноді хоче побути в тиші одна.

Чуйне поводження із твариною

Багато дітей мають природну схильність обдаровувати тварин надмірною ласкою. Однак для тварини таке поводження зазвичай буває виснажливим. Тому батькам слід показати дитині, як треба ласкаво й у той же час безпечно поводитися із тваринами. Батьки можуть продемонструвати правильне делікатне та повільне погладжування тварини, наприклад, використовуючи для наочності улюблену іграшку дитини. Можна весело пограти у гру, в якій хтось із вас буде «кошеням», а інший проявить по відношенню до нього ніжність, чуйність і ласку. Потім можна помінятись ролями. До речі, учіть дитину обережності по відношенню до тварин, але не прищеплюйте страх, який може виникнути вже тільки від одного їхнього виду.

Кілька правил обережності:

• Якщо собака гарчить, не намагайсь утекти, це робити не можна. У такій ситуації слід сісти навпочіпки чи закрити обличчя руками.
• Не слід наближати обличчя до мордочки кота чи собаки.
• Підходячи до тварини, необхідно рухатись повільно.
• Діти не повинні підходити до тварин-хуліганів.
• Діти повинні уникати контакту з невідомими їм тваринами.

Страждання тварин

Переконайте дитину, що тварина – це жива істота, яка відчуває біль так само, як і людина. Розтлумачте своєму малюку, що смикати за хвіст або притискати вуха кота боляче так само, як боляче було б дитині. Введіть правило, що така поведінка неприпустима.

Контакт дитини із тваринами

Якщо у вас є домашня тварина, то дуже ймовірно, що дитина швидко проявить до неї симпатію. Можливо, у вас є тітка чи бабуся, в якої вдома є свій чотириногий друг. Постарайтесь відвідувати її частіше. Завдяки цьому дитина, перебуваючи поруч із тваринами, почуватиметься впевненіше. Ми завжди людяніше ставимось до тих, з ким відчуваємо себе впевнено. Після відвідин і спостереження за тваринами в тітки, бабусі, у парку або в зоопарку діти неодмінно охочіше почнуть поважати тварин.

«Співчуття до тварин так тісно пов'язане з добротою характеру, що можна з упевненістю стверджувати, що не може бути добрим той, хто жорстокий із тваринами» (Артур Шопенгауер).

 

 

 

 

 

"Адаптація дітей до дитячого садочка

Дитина повинна пристосуватись до нових умов, тобто адаптуватись. Термін «адаптація» означає пристосування і, щоб уникнути стресових ситуацій в період адаптації дитини до дитячого садочка, необхідно грамотно підійти до цієї проблеми. Спільна задача вихователів і батьків – допомогти дитині по можливості безболісно ввійти в життя дитячого садочка. Для цього батькам потрібно: По-перше, пояснити дитині, що таке дитячий садочок і навіщо туди ходять діти. Головне, намагатися простими словами створити позитивний образ садочку (наприклад, «у дитячий садочок приходять такі ж діти, як і ти, вони там разом граються, вчаться, їдять», «там багато іграшок і добрі вихователі, які піклуються про дітей» тощо). По-друге, познайомити дитину з обраним дитячим садочком під час прогулянки. Можна під час прогулянок ненадовго заходити з дитиною на територію садочку,  щоб дитина поступово звикала. По-третє, завчасно ознайомтесь із розпорядком дня у садочку і поступово вводьте цей режим дня вдома, а також навчайте тому, що знадобиться в дитячому садку (вміння самостійно одягатися, умиватися, їсти, ходити до туалету). По-четверте, якщо вдається, то віддавайте дитину попередньо познайомивши з дітьми  ( ваших друзів або знайомих, які ходять в садочок). Але важливо й вчити дитину, як знайомитися з новими дітьми і як потрібно поводитися з друзями. Адаптація дитини буде залежати й від того, наскільки легко вона зможе встановлювати стосунки в колективі. Ви самі можете допомогти дитині встановити контакти з іншими дітьми, познайомивши малюка з ними та їхніми батьками, проводячи разом час на прогулянці. По-п’яте, заздалегідь познайомте дитину з вихователем групи, до якої ходитиме ваш малюк. Повідомте  вихователів про особливості стану його здоров’я та характеру. Поясніть дитині, до кого вона може завжди звернутися за допомогою, якщо їй вона буде потрібна. По-шосте, перед тим, як відвести дитину в дитячий садочок, можна провести комплекс заходів щодо загартовування дитини, а також потрібно пройти медичний огляд, щоб переконатися, що дитина здорова. У перші два-три тижні залишайте дитину лише на кілька годин в дитячому садочку, поступово збільшуючи цей час. Важливо! У присутності дитини ніколи не показуйте, що ви нервуєте і переживаєте з приводу того, що вона йде в дитячий садочок. Не дозволяйте собі також критики на адресу дитячого садка в присутності дитини, оскільки все це буде відразу негативно сприйнято нею, що викличе страх, невпевненість і небажання йти в це місце. Період адаптації в середньому займає пів року, саме тому батькам слід запастися терпінням і з розумінням ставиться до примх дитини в перші місяці відвідування дитячого садочку.